Лабораторія електроприводу: оснащена різноманітним обладнанням для виконання лабораторних робіт з дисциплін пов’язаних з промисловою автоматизацією: “Основи електроприводу”, “Локальні системи керування” “Автоматизоване управління в технологічних системах”. Студенти працюють з двигунами постійного струму різних типів, асинхронними та синхронними моторами, кроковими та сервомоторами, різноманітними драйверами та перетворювачами. В тому числі з приводами, що встановлені на різноманітних стендах, таких як: робот маніпулятор “ТУР-10”, прототип конвеєрної лінії, турбодетандерний агрегат.
Лабораторія мікроконтролерного обладнання: слугує для вивчення студентами різних мікроконтролерів, мікроконтролерних комплексів та одноплатних комп’ютерів таких як: Arduino, STM32, ESP, raspberry pi та різноманітного обладнання до них. Ці пристрої використовується на багатьох дисциплінах пов’язаних з програмуванням контролерів, проєктуванням мікропроцесорних систем, вивчення основ програмування, embedded, IoT.
Лабораторія промислових контролерів (ПЛК). Промислова автоматизація являється вагомим аспектом нашої спеціальності. Лабораторія оснащена ПЛК та різноманітним обладнанням від виробників Siemens, Schneider, Danfos. Студенти вчаться програмувати контролери, проєктувати системи автоматизації на базі ПЛК та обладнання до них, створювати HMI інтерфейси операторів.
Лабораторія технічних засобів автоматизації: використовується для вивчення студентами різноманітного обладнання, що необхідне для створення різноманітних автоматизованих систем керування. Студенти вивчають принцип роботи різноманітних датчиків, елементарних виконавчих механізмів, вчаться експлуатувати та проводити наладку цього обладнання, набувають практичних навичок на лабораторних роботах.
Лабораторія 3D технологій. Також на кафедрі з дисциплін пов’язаних з кресленням, конструюванням та 3D моделюванням використовуються 3D принтери для виконання студентами лабораторних робіт, також є можливість на практиці працювати з ЧПК технологіями.
Лабораторія вакуумних нанотехнологій. Основні завдання лабораторії: розробка нового класу іонних розпилювачів; створення пристроїв повної самоорганізації мікро– та наносистем; розробка різних за призначенням наносистем; дослідження структурно-морфологічних характеристик мікро–та наносистем; встановлення елементного складу наносистем та типу хімічних зв’язків між атомами; дослідження процесів зарядоперенесення в наносистемах;
Зазначений спектр досліджень використовується студентами при виконанні лабораторних робіт та дипломних проектів. Також в лабораторії проводиться значний об’єм наукових досліджень, пов’язаний з виконанням аспірантами та докторантами дисертаційних робіт.
Лабораторія оснащена різноманітним технологічним та аналітичним обладнанням. Основу приладів технологічного характеру складають різноманітні установки для синтезу широкого спектру низькорозмірних систем. Для цього речовина переводиться в стан пари і в подальшому відбувається її конденсація залежно від поставленої мети у вигляді необхідної наноструктури. При цьому використовуються іонне розпилення, високочисте інертне або хімічно активне середовище та відповідні до цього різноманітні форми переходу речовини в сконденсований стан.
Установка ВНП–350, в якій відбувається переведення речовини в стан пари за допомогою дугового розряду. Дія плазми на поверхню нарощування конденсату дозволяє формувати вуглецеві нанотрубки, на снові яких можуть створюватися мініатюрні нанотранзистори, діоди, сенсори та інші електронні пристрої.
Модернізовані вакуумні установки, що оснащені магнетронними розпилювачами та технологічними системами повної самоорганізації. Призначені для формування нейроморфних газових сенсорів на основі мереж з нанониток ZnO. Поряд з цим за допомогою вакуумних установок розробляються технології синтезу пористих наносистем для електродів літій–іонних акумуляторів.
Вакуумна система для синтезу багатошарових градієнтних композитів з нанорозмірними елементами при їх нанесенні на циліндричні поверхні. Для реалізації зазначеної технології використовується розроблений в лабораторії іонний розпилювач стрижнів.
З використанням характеристичного рентгенівського випромінювання студенти та наукові працівники лабораторії вивчають розподіл елементного складу по нанооб’єкту. Такі дослідження дозволяють прогнозовано створювати необхідні електронні характеристики наносистем.
Значний об’єм наукових досліджень проводиться за допомогою двох типів електронних мікроскопів. При цьому за допомогою мікроскопу з електронним пучком, що проходе через об’єкт, дослідження внутрішньої структури та локального фазового складу проводиться при великих збільшеннях (Х 300000). В мікроскопі зі скануючим по об’єкту електронним пучком вивчається морфологія поверхні наносистем та їх елементний склад.
Значний об’єм наукових досліджень проводиться за допомогою двох типів електронних мікроскопів. При цьому за допомогою мікроскопу з електронним пучком, що проходить через об’єкт, дослідження внутрішньої структури та локального фазового складу проводиться при великих збільшеннях (Х 300000). В мікроскопі зі скануючим по об’єкту електронним пучком вивчається морфологія поверхні наносистем та їх елементний склад.
